Круглі столи, за якими зібралися неповнолітні клієнти пробації, стали острівцями щирих розмов. Слова Шевченка, його вірші, пронизані болем і любов’ю до України, лунали з вуст хлопців та дівчат. Вони читали їх з трепетом, намагаючись осягнути глибину кожної строфи, кожного образу.

Літературні читання перетворилися на справжній діалог поколінь. Юні голоси, сповнені емоцій, перепліталися з мудрістю Кобзаревого слова. У повітрі відчувався дух свободи, дух незламності, який Шевченко передав нам у спадок.

Документальні фільми «Мій Шевченко» та «Таємниці генія ШЕВЧЕНКА» відкрили перед глядачами не лише поета, а й людину – з її болем, мріями, прагненнями. Маленька хата в Моринцях, Чернеча гора в Каневі – місця, де народився і знайшов вічний спокій геній українського народу, стали символами його незламного духу.

Відвідування місцевих бібліотек, де юні декламатори читали вірші Шевченка, перетворилося на справжнє свято слова. Презентація «Цікаві факти про Тараса Шевченка» відкрила для підлітків невідомі сторінки життя Кобзаря – його талант художника, його непересічну особистість.

За чашкою чаю, у теплій атмосфері, юні клієнти пробації ділилися враженнями, обговорювали творчість Шевченка, його вплив на українську культуру. Вони розуміли, що Кобзар – це не просто поет, це голос народу, його душа, його надія.

Фотозвіт, мов миттєвості часу, зафіксував ці особливі моменти. У кожному кадрі – щирість, зацікавленість, прагнення до пізнання. У кожному обличчі – віддзеркалення Кобзаревого слова, яке торкнулося глибини душі.

Шевченківські дні в центрі пробації стали не просто формальним заходом, а справжнім уроком патріотизму, духовності, любові до рідної землі. Вони показали, що слово Кобзаря – вічне, що воно живе в серцях поколінь, надихаючи на добрі справи, на боротьбу за правду і свободу.