Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є видом кримінального покарання, передбаченим статтею 55 Кримінального кодексу України.

Суть цього покарання полягає у встановленій судом забороні обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність протягом визначеного строку. Така заборона застосовується у випадках, коли вчинене кримінальне правопорушення було пов’язане з посадою, професійною діяльністю або спеціальними повноваженнями особи.

Суд зобов’язаний чітко визначити у вироку, які саме посади або види діяльності забороняється обіймати чи здійснювати.

СТРОКИ ПОКАРАННЯ:

Відповідно до статті 55 Кримінального кодексу України:

• як основне покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається на строк від 2 до 5 років;
• як додаткове покарання — на строк від 1 до 3 років, якщо інше не передбачено санкцією статті Кримінального кодексу.

ХТО КОНТРОЛЮЄ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ?

Відповідно до статті 30 Кримінально-виконавчого кодексу України:

• виконання покарання, призначеного як основне або додаткове, здійснює уповноважений орган з питань пробації;

КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ СТРОК ПОКАРАННЯ?

Початок строку залежить від того, як саме призначено покарання судом.

ЯКЩО ПОКАРАННЯ ПРИЗНАЧЕНО ЯК ОСНОВНЕ:

Строк покарання обчислюється з дня набрання вироком законної сили.

Після надходження вироку до органу пробації особа береться на облік та ознайомлюється з порядком і умовами відбування покарання. При цьому дата постановки на облік не є початком строку покарання, а є організаційною процедурою виконання вироку.

ЯКЩО ПОКАРАННЯ ПРИЗНАЧЕНЕ ЯК ДОДАТКОВЕ ДО ПОКАРАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНОГО ВІД СУСПІЛЬСТВА?

Якщо додаткове покарання призначене разом із громадськими роботами, виправними роботами, службовими обмеженнями для військовослужбовців або при звільненні від відбування покарання з випробуванням, строк також обчислюється з дня набрання вироком законної сили.

У такому випадку основне та додаткове покарання виконуються одночасно.

ОБОВ'ЯЗКИ ЗАСУДЖЕНОГО:

Засуджений зобов’язаний:

• виконувати вимоги вироку суду;
• не обіймати посади та не займатися діяльністю, щодо яких встановлено заборону;
• з’являтися до органу пробації за викликом;
• повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання;
• надавати необхідні документи та відомості для здійснення контролю за виконанням покарання.

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ?

Під час працевлаштування необхідно враховувати всі обмеження, визначені вироком суду.

Якщо запропонована посада або вид діяльності підпадають під встановлену заборону, працевлаштування на таку посаду є порушенням порядку відбування покарання.

У разі зміни місця роботи необхідно повідомити про це орган пробації.

КОЛИ ПОКАРАННЯ ВВАЖАЄТЬСЯ ВІДБУТИМ?

Покарання вважається відбутим після закінчення строку заборони, визначеного вироком суду.

Після завершення строку покарання та проведення необхідних перевірок особа знімається з обліку органу пробації у встановленому законодавством порядку.

Нормативна база:

• стаття 55 Кримінального кодексу України;
• статті 30–35 Кримінально-виконавчого кодексу України;
• Закон України «Про пробацію».