Новини
Люди честі: «Двічі довелося залишати дім через війну», як Яна Мацюк продовжила свій шлях у пробації
Як почати життя на новому місці і водночас не полишати обраної професії знає Яна Мацюк – провідний фахівець філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, яка понад 15 років присвятила роботі в системі виконання покарань і пробації.
Від дитячої мрії до служби
Яна Мацюк народилася 24 травня 1988 року в Горлівці Донецької області. Ще в дитинстві вирішила пов’язати життя з юридичною галуззю. 2005-го вступила до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на факультет кримінально-виконавчої служби.
«Завжди подобалося навчатися, здобувати знання і вдосконалюватися. Я розуміла: для досягнення мети слід докладати зусиль, бути наполегливою й не зупинятися на досягнутому. Мабуть, саме завдяки цьому вдалося досягти високих результатів у навчанні та отримати диплом магістра з відзнакою», – розповідає Яна.
У 2010-му вона розпочала професійну діяльність як інспектор Калінінського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції Донеччини, отримавши звання лейтенанта. Служба стала місцем, де Яна зустріла майбутнього чоловіка. Вони створили родину, однак уже за кілька років їм довелося зіткнутися з випробуваннями, які все докорінно змінили.
2014 рік: останні потяги з Донеччини
У квітні 2014 року рідна Горлівка почала стрімко змінюватися. Захоплення адміністративних будівель, озброєні люди на вулицях та загроза бойових дій змусили родину замислитися про виїзд.
«Усе почалося дуже раптово. Буквально за кілька тижнів у місті почали захоплювати адмінбудівлі, міський відділ міліції, а на вулицях з’явилися озброєні люди. Спочатку це здавалося чимось нереальним – багато хто не міг збагнути, що коїться», – згадує Яна.
За її словами, настрої серед місцевих розділилися. Одні боялися невідомості й підтримували Україну, інші не вірили у можливість окупації, а частина відкрито раділа появі озброєних людей. Тим часом ситуація ставала дедалі небезпечнішою. Вечорами люди боялися виходити назовні, транспортне сполучення поступово припинилося.
«Коли над головами почали літати винищувачі, а сусідні міста опинилися в окупації, стало зрозуміло: залишатися не можна. Поки ще зберігалася хоч якась можливість вибратися, вирішили їхати. Виїжджали через Донецьк, буквально на останніх потягах. На щастя, нам вдалося вибути вчасно».
Головним для подружжя було вберегти маленьку дитину. Родина залишила дім, не знаючи, коли зможе повернутися.
Повернення і кар'єрне зростання
2015-го Яна із чоловіком повернулися на Донеччину – до звільненого від окупації Слов’янська, де продовжила службу. За роки роботи пройшла шлях від старшого інспектора Слов’янського міськрайвідділу управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області до очільника відділу №12 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Робота на керівній посаді вимагала не лише знання законодавства, а й уміння організовувати колектив, ухвалювати рішення і відповідати за їх виконання. Проте у 2022 році війна вдруге змусила родину залишити Донеччину.
Лютий 2022-го: з чотиримісячною дитиною на руках
Повномасштабне російське вторгнення повернуло Яну до переживань восьмирічної давнини. Цього разу подружжя мало вже двох дітей, наймолодшій з яких виповнилося лише чотири місяці.
«Коли в лютому 2022 року прокинулися від вибухів, нас охопив великий страх. Було відчуття, ніби все повторюється, немов дежавю. Але цього разу на руках мали двоє дітей. Молодшій дитині виповнилося лише чотири місяці. Поспіхом зібрали найнеобхідніше і того ж дня виїхали у Хмельницький!» – згадує Яна.
Так родина вдруге стала вимушеними переселенцями. У Хмельницькому довелося облаштовувати побут, адаптуватися до нового середовища й будувати плани на майбутнє. Попри переїзд і необхідність починати життя спочатку, Яна вирішила залишитися у професії, якій присвятила понад десятиліття.
Нова посада – незмінна відповідальність
Із травня 2026-го Яна Мацюк працює провідним фахівцем філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області. Нині один з головних напрямів її діяльності – запобігання і виявлення порушень антикорупційного законодавства, та контроль за дотриманням відповідних вимог у філії та її структурних підрозділах. Крім того, відповідає за напрям пожежної безпеки: дотримання встановлених правил і проведення профілактичних заходів. Ця робота здебільшого поза публічною увагою, проте є необхідною для законної та безпечної діяльності установи.
За понад 15 років професійної діяльності Яна Мацюк пройшла шлях від молодшого інспектора до керівниці підрозділу, а згодом продовжила роботу в новому для себе регіоні. Двічі війна змушувала її родину залишати дім. Та попри вимушені переїзди й життєві труднощі, Яна не відмовилася від професії.
Її історія – про відповідальність, незалежну від обставин, підтримку родини і здатність починати спочатку, зберігаючи відданість обраній справі.