У квітні 2022 року, коли тисячі українців добровільно ставали на захист держави, провідний фахівець Ужгородського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області Георгій Мясищев також зробив усвідомлений вибір. Попри бронювання, він не залишився осторонь і вступив до лав Збройних Сил України.

На передовій перехоплював переговори ворога

Народився Георгій Васильович 21 грудня 1992 року в Ужгороді. Здобув дві вищі освіти: за спеціальностями «Словацька філологія» (викладач-перекладач) та «Комп'ютерні науки». До органів пробації прийшов у липні 2020-го. Сам не любить багато говорити про професійні досягнення, однак знання у галузі інформаційних технологій стали корисними й на пробаційній стезі: Георгій брав участь у вдосконаленні технічного забезпечення філії і роботі з Єдиним реєстром засуджених та осіб, узятих під варту.

Начальник філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області Віталій Мураль згадує Георгія як людину, на яку завжди можна покластися:

«До мобілізації Георгій був дуже щирим, ніколи не відмовляв у допомозі. Це всебічно розвинена особистість - навіть маю збірку його віршів. Коли колега повідомив про рішення стати добровольцем, колектив його підтримав. Тоді з нашої філії до війська пішли троє працівників. Георгій міг залишитися працювати, адже була можливість бронювання, але зробив вибір на користь армії. Під час його служби ми підтримували зв'язок, і зустрічалися, щойно випадала нагода випити кави. А коли той повернувся, я відчував радість і гордість - не лише за нього, а й за весь колектив, адже Георгій залишається його невід'ємною частиною».

Мясищев стримано пригадує, що навесні 2022-го біля військкоматів стояли довгі черги охочих захищати країну, і лише з третьої спроби йому вдалося потрапити до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

«Тоді панував зовсім інший настрій: переповнювало сильне відчуття патріотизму. Хотілося перебувати там, де можеш бути корисним», - згадує він.

Службу проходив в окремому розвідувальному підрозділі оператором радіоелектронної розвідки. Разом із групою військові виїжджали максимально близько до позицій противника, розгортали антени, працювали з обладнанням і перехоплювали переговори ворога. Часто доводилося ховатися у підвалах або погребах, а антени підіймати на дахи будинків. У 2022 році дронів літало менше, однак небезпека лишалася постійною. Кожен виїзд вимагав точності, холодного розуму й довіри між побратимами.

Порятунок чорного цуценяти - “кудлатого побратима”

За майже три роки служби Георгій із побратимами без ротації виконував бойові завдання на Донбасі. Він переконаний: витримати цей шлях допоміг рідний колектив пробації.

«У нас були дорослі, адекватні люди. Майже всі прийшли добровільно, свідомо роблячи цей вибір. Саме тому ми так довго протрималися разом», - говорить військовослужбовець.

За мужність і сумлінне виконання бойових завдань Георгій Мясищев нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та відзнакою Президента України «За оборону України».

Попри складні умови війни, він не втратив здатності співчувати. Однією з найтепліших сторінок його фронтового життя стала історія чорного цуценяти. Спочатку Георгій навіть відмовляв побратима брати собаку, адже група постійно змінювала місце дислокації. Але після ротації товариша пес залишився з розвідниками. Він пережив чимало переїздів, фронтові дороги, а коли стало зрозуміло, що залишати його небезпечно, розпочалася ціла операція з евакуації. Завдяки волонтерам пес дістався з Краматорська до Києва, а звідти - потягом до Ужгорода. Нині Чорний живе поруч із Георгієм. На фронті він теж урятував маленьке кошеня, яке знайшло нову родину.

Війна змінила все…

Після проходження військово-лікарської комісії Георгія Васильовича демобілізували й він повернувся до мирного життя.

«Війна змінила все: ставлення до роботи, до життя, ставлення до людей. Абсолютно все», - каже співрозмовник.

Георгій Мясищев повернувся працювати у пробацію. Крім того, долучився до Украероруху, де відповідає за обладнання, від якого залежить безпечна робота авіадиспетчерів. Він не любить називати себе героєм і не шукає особливої уваги. Його історія - про відповідальність, професіоналізм і вірність вибору. Люди, які повертаються з війни, приносять із собою не лише досвід бою, а й інше розуміння цінності життя. Саме такими людьми сьогодні стає сильнішою Україна.